Капітан “Зорі” пояснює причини невдач своєї команди у матчах із лідерами.
– Якщо винести за дужки нічию в Дніпропетровську, “Зоря” систематично не тішить уболівальників у матчах із вітчизняними грандами. У чому причина?
– Очевидно, що бракує класу: командного та індивідуального. Важкувато нам нині боротися на рівних із “Металістом” і “Динамо”.
– Кажуть, порядок б’є клас. Принаймні іноді. Отже, порядку також не вистачає?
– Мабуть, не настільки, щоби вдалося перекрити різницю у класі. Зрозуміло, що відібрати очки в “Металіста” ми могли лише завдяки шаленій самовіддачі та максимально суворій дисципліні. Приміром, як торік у матчі з “Динамо”, котрий завершився нульовою нічиєю: тоді завдяки цим компонентам нам удалося нівелювати козирі киян. Нині ж, виходить, вище голови стрибнути не зуміли.
– Напередодні поєдинку побутувала тема ймовірної стимуляції футболістів “Зорі” з боку керівництва “Динамо”. То чи обіцяли вам фінансовий рай у разі щонайменше нічиєї?
– Про додаткові преміальні дізнавалися так само – з новин. У реальності нічого подібного нам не обіцяли. Вочевидь, це чиїсь вигадки.
– До речі, в ЗМІ ця тема висвітлювалася негативно, а ось на мій суб’єктивний погляд чогось непристойного в подібній стимуляції немає: команду заохочують демонструвати кращий футбол, а не навпаки. Яке ваше ставлення до такого явища?
– У цілому, маєте рацію. Чогось кримінального в додатковій стимуляції також не бачу. Як мінімум тому, що подібні речі не є забороненими. Загалом, стимулювання до кращої гри однозначно не суперечить спортивним принципам. На мій погляд.
– Матч із “Металістом” запам’ятався, в першу чергу, двома найрезонанснішими моментами. Розпочнімо з першого: падіння Марко Девича тягнуло на пенальті?
– У режимі “лайв” особисто я нічого не зрозумів, а ось після перегляду повторів дійшов висновку, що максимальне покарання в тому моменті – штрафний удар. Утім, звинувачувати арбітрів не збираюся.
– Чому? Нині модно після кожного матчу висувати претензії суддям.
– Приміром, у березневому матчі з “Волинню” арбітр поставив, якщо говорити відверто, сумнівне пенальті у ворота лучан. Отже можна сказати, що той борг нам таким чином повернувся.
– Момент № 2: гол не за правилами фейр-плей.
– Уважаю, момент був динамічним і футболісти “Металіста” просто не помітили Тоні Шунича, який лежав на газоні.
– Банальне, але необхідне запитання: де шукатимете мотивацію на заключні матчі сезону? Престиж, преміальні?
– Так, престиж – у першу чергу. Також перед нами стоїть завдання потрапити до десятки – це два. По-третє, для декого матчі, що залишилися, є принциповими: для мене та ще кількох хлопців непересічним буде поєдинок із “Таврією”. По-четверте, донині рекорд “Зорі” за очками у чемпіонатах України дорівнює 31 пункту. Отже, намагатимемося встановити новий, нехай і скромний, але рекорд.
– Та, мабуть, без видимої мотивації налаштуватися складніше?
– Для мене це питання взагалі не стоїть таким чином: знаєте, пропустив кілька матчів із різних причин, тому наприкінці сезону футболом точно не наївся, навпаки, присутній цілком реальний ентузіазм.
Український футбол