Генеральний директор луганської «Зорі» – про колосальну втрату для українського футболу
– Наскільки тяжкою є втрата Максима Білого для луганської «Зорі» й для українського футболу загалом?
– Смерть кожної людини – це величезна втрата, тим паче в такому молодому віці. Максим був дуже талановитим футболістом. Луганська «Зоря» з першого ж дня співпраці покладала на нього великі сподівання, але так ось трапилося…
– Скажіть, будь ласка, причиною цього захворювання стала травма, отримана в якомусь із матчів, чи справа тут у іншому?
– Це все суцільні вигадки, буцімто захворювання є результатом якоїсь травми. Ні! У Максима було дуже тяжке захворювання – пухлина головного мозку.
– Коли клубними лікарями була діагностована хвороба?
– Хворобу діагностували не клубні лікарі. Це було зроблено кваліфікованими іноземними фахівцями. Хвороба була виявлена шляхом серйозних медичних процедур.
– Розкажіть, як проходило лікування Максима?
– Його лікування проходило за кордоном. Він їздив на консультації й до Росії у шпиталь імені академіка Бурденка, й в Ізраїль. Проте безпосередньо його лікування проходило в німецькій клініці.
– Чому впродовж майже двох років керівництво клубу неохоче говорило про стан справ Максима?
– Подібні розмови тільки би травмували його самого та його сім’ю. Це було би принаймні неетично.
– Яким чином клуб допомагатиме молодій сім’ї Максима?
– Клуб, безумовно, допомагатиме його сім’ї. Як саме? Це вже не справа преси.