Вінгер «Зорі» адекватно оцінює свої шанси в головній команді країни, проте готовий поборотися за знайому позицію правого захисника
— Олександре, яка була найперша думка, коли почули, що невдовзі одягнете синьо-жовтий однострій?
— Добре пам’ятаю той день: прийшов на тренування, а головний тренер Юрій Вернидуб сказав, що я потрапив у список Фоменка. Втім, до клубного офісу ще не прийшло офіційне запрошення, тому з привітаннями довелося зачекати. Буквально через півгодини Юрій Миколайович повідомив, що лист із моїм прізвищем надійшов. Зізнаюся, відчув емоції, котрі не передати словами. Збулася моя мрія — потрапити до національної збірної. Тепер мої прагнення спрямовані на те, щоби закріпитися та стабільно виступати в першій команді України.
— Із ким першим поділилися приємноюновиною?
— Звичайно, з сім’єю. Спершу зателефонував дружині. Вона одразу привітала, бо побачила інформацію в Інтернеті. Згодом почали телефонувати батьки та близькі друзі.
— Що порадив Юрій Вернидуб, відправляючи вас до табору збірної?
— Юрій Миколайович був дуже радий і задоволений, що наш клуб делегує стільки збірників. Побажав мені успіху та талану. Загалом, висловив сподівання, що хтось із нас точно вийде на поле. Це покаже всім, що у «Зорі» є футболісти, котрі можуть виступати на такому рівні.
— Чи сприятиме вашій адаптації, що разом із вами честь країни захищають одразу п’ять одноклубників: Шевченко, Пилявський, Каменюка, Малиновський та Будківський?
— Авжеж! Навіть люди, котрі тривалий час грають у збірній, тепло й емоційно зустріли новину, що стільки гравців із луганського ФК приєднається до них. Нас усіх підтримують, кажуть: «Молодці, хлопці!». Крім того, багатьох футболістів знаємо, тому зіграватися буде ще простіше.
— Як гадаєте, кому буде легше призвичаїтися, вам (відносно молодому гравцю, котрий пройшов усі вікові групи збірних) чи Каменюці (досвідченому футболісту, котрий уперше вдягне синьо-жовту форму)?
— Навіть не знаю… Це зовсім інший рівень. Напевно, недоречно порівнювати виступи в юнацьких і молодіжних збірних. Отож, можна сказати, що все для мене починається із чистого аркуша. Відтак необхідно постійно доводити профпридатність, аби отримувати можливість грати.
— Розмірковував щодо ваших перспектив. Гадаю, не ображу, якщо скажу, що вам буде складно боротися за місце з прямими конкурентами — Ярмоленком і Коноплянкою. Як дивитеся на можливість згадати досвід виступів правим оборонцем? Можливо, вже маєте якісь передумови з боку тренерського штабу, щоби виступати справа в захисті?
— Я розумію, що на моїй позиції грають лідери збірної. Та це лише на краще! Матиму більше стимулів. Щодо участі правим оборонцем: якщо наставник поставить мене на це місце, я буду радий. У принципі, в цьому амплуа я неодноразово виступав, знаю, як повинен діяти, тому для мене це не нове. Більше того, готовий зіграти на будь-якій позиції. Головне — бути корисним.
— Усі в один голос запевняють, що у збірній панує чудова атмосфера. Погоджуєтеся?
— Так! Буквально з першого дня це відчув. Працюю пліч-о-пліч із гравцями, котрі мають значний статус, міжнародний досвід, виступають на хорошому рівні. Проте коли спілкуєшся з ними, розумієш, що вони прості люди. Не відчувається, що хтось більше зіграв, а хтось менше. Всі спілкуються на рівних, навіть попри різницю у віці. Було нереально приємно відчути себе частиною цього колективу.
— Які перші враження залишилися від дебютної співпраці з Михайлом Фоменком?
— Позитивні. Всі розуміють, заради чого від нас вимагають належної підготовки. Зокрема, з тренувань треба все переносити в офіційні матчі. Все дуже серйозно. Мені подобається, коли тренувальний процес відбувається на високому рівні.
— Уже аналізували гру Македонії та Іспанії?
— Щодня проходимо теорію, розбираємо суперників. Поступово вивчаємо, тому інформаційно ми у всеозброєнні.
— Чи погодитеся, що матч із іспанцями стоятиме осібно?
— Насамперед думаємо про найближчий матч із македонцями. Проте треба набирати максимум очок, аби вирішити поставлене завдання.
— Завдання — стати кращими з-поміж третіх команд у групах?
— Ми перебуваємо на фінішній прямій. Отож збірній треба викластися сповна, щоби досягти мети — вийти на чемпіонат Європи 2016-го року. Тим паче, тривалий час Україна не може подолати кваліфікаційний етап. Час це змінювати.