– у цьому матчі. Як відреагувала команда? Співчували, чи все ж травили більше?

– Ну як (Усміхається) Притравили, звичайно, трохи.

– Наступного дня Дмитра чекало одруження. Це додавало зайвої трагікомічності епізоду…

– Так. Але він після матчу швиденько зробив зуб, тому нормально все було. Жарти і все решта тривали недовго.

– Когось із одноклубників запрошував на цю урочисту подію?

– Знаю, що все відбулося у вузькому колі – тільки з найближчими друзями.

– Матч із Десною запам’ятався ще й расистським скандалом. Що ви бачили чи чули?

– Ні, я цього не чув на полі. Почув пізніше, коли переглядав відеозапис. У принципі, я перебував не настільки близько до епізоду.

– Шахаб став новобранцем вашої команди. Вже влився у колектив? Ваше особисте враження від цього іранського форварда?

– Влився, ніби, непогано. Тренується, старається. Адаптація, думаю, за тиждень часу ще не закінчилась. Але той факт, що в команді є ще один іранець – Аллах’яр – допоможе Шахабу якнайкраще освоїтись у Зорі.

– З командою спілкується англійською мовою?

– Ну так. Російською поки що знає небагато – лише кілька слів.

– До Шахтаря не так вже й далеко у турнірній таблиці. Які завдання перед вашою командою у цьому чемпіонаті?

– Завдання у нас незмінне – призові місця чемпіонату. Тобто, точно не нижче третього. Звичайно, постараємося нав’язати боротьбу і за друге місце.

“Начиталися критики, розізлились і почали грати тільки на перемогу”

– Ви стали найкращим гравцем Зорі за підсумками 2020-го. За внутрішніми відчуттями, минулий рік дійсно був для вас найуспішнішим?

– Погоджуюсь. Я почувався дуже добре, і голи вдавалося забивати, і передачі віддавати. Сезон провів стабільно, мені сподобалось. Так чи інакше, завжди є чого прагнути і куди рости. Не зупиняюся на одному місці. Стараюся прогресувати, викладаюсь на тренуваннях, щоб стати кращим.

– Топ-3 матчі для вас у минулому році?

– (Усміхається) Важко так швидко назвати трійку. Єдине, що спадає на думку, – це матч проти Колоса, коли Зоря перемогла (2:0), а я забив двічі. При цьому зіграв трохи більше тайму. Важко самому себе оцінювати. Я часто незадоволений своєю грою. Навіть якщо заб’ю чи віддам пас, однаково бувають помилки.

– Хто ваш головний критик і порадник?

– Головний тренер, звісно. Прислухаюся до Віктора Анатолійовича, до всього, що він каже. А ще спілкуюся зі своїм дитячим тренером, разом аналізуємо мої вдалі і невдалі дії на полі. Його звати Сергій Володимирович Зайков. Зідзвонюємося після кожного матчу.

– Восени Зоря дуже невдало стартувала у Лізі Європи, але потім, у другому колі, реваншувалася дуже переконливо. Що стало переломним моментом? Можливо, Скрипник підібрав якісь особливі слова?

– У перших поєдинках ми припускалися таких помилок, яких робити не можна. Бо на такому рівні за це одразу карають. Такі голи пропускали… Один суперник у нашому штрафному, нас п’ятеро-шестеро, а він усе одно забиває. Плюс – нефарт. Проти тієї ж Браги, якій поступилися 1:2, але при цьому не реалізували багато хороших моментів.

Потім збиралися командою, розмовляли. І тренерський штаб нас збирав для розмов. Ми переосмислили дещо. Та й критики начиталися – нас критикували за те, що не можемо обіграти жодного суперника у Лізі Європи. Це зіграло свою роль, бо ми розізлилися і відступати було нікуди. Виходили на поле і грали тільки на перемогу.

– Прибили навіть Лестер, який зараз претендує на титул чемпіона англійської Прем’єр-ліги. Хто з команди Брендана Роджерса справив на вас найкраще враження?

– Насамперед – Джеймс Меддісон, добре працює з м’ячем. Юрі Тілеманс хороший у центрі поля. Атака у них взагалі потужна. Ліворуч – Барнс, у нападі – Іхеаначо, який вважається більше запасним, але також має чудовий потенціал. Проти нього дуже важко було вести боротьбу.

– Ви спробували себе на серйозному європейському рівні. Відчуваєте, що вже дозріли до складніших викликів – іноземний чемпіонат, національна збірна України?

– Я до цього прагну, працюю. А готовий чи ні – побачимо, коли туди потраплю. Збірна України – моя мрія з дитинства. Іноземний чемпіонат – чому б ні? Кожен футболіст мріє грати проти таких команд, як той же Лестер, кожного тижня. Хочеться потрапити у хорошу лігу і спробувати свої сили там.